Хочте вірте, хочте ні!
Повертаюсь до дому через Бульвар. Сидять косарі на привалі (ті, що озброені новітніми гучними такими штукенціями... вжжжж...). Коротше, один з чоловіків кричить до мене:
- Дівчино! Можна в вас дещо запитати?!
- Питайте. - кажу.
- А це добре, що ми траву косимо?
- Добре. - кажу.
- Привітайте мене зі святом. - каже, трохи розчаровано.
- З яким?
- Я літній чоловік, привітайте мене зі святом!
- З яким? - я чесно подумала про 1 травня - Дєнь Труда.
- Та з Дньом Побєди.
- А Ви воювали?
- Я літній чоловік, мені 60 років.
- 68 має бути.
- Ну, привітайте.
- Ну, вітаю...
Зараз читаю Ярмарка тщеславия Теккерея, там описується не сама битва при Ватерлоо, а те, що "всі добре знають і пишаються славною перемогою своєї країни"... якось так.
А ще, хтось з френдів на фейсбуці написав: цікаво, а в 2041 році також святкуватимуть Дєнь побєди, а ветерани розповідатимуть свої історії?
Цілком можливо.
Коротше, тепер цілий вечір думаю:
нашо йому ті вітання?
Немає коментарів:
Дописати коментар